Правила безпечної роботи в інтернеті

Інтернет несе в собі великий інформаційний та освітній потенціал, є засобом гармонійного розвитку, але, водночас містить і ризики. Не дивлячись на те, що Інтернет проникає у всі сфери нашого життя, безпеці не приділено достатньої уваги. Окремо необхідно виділити проблему дитячої онлайн-безпеки, яка є пріоритетною для розвинених країн. Робота в цьому напрямку активно ведеться, але єдиної методики ще не створено. Це обумовлює актуальність теми, що розглядається.Проблема безпечного перебування дитини в Інтернеті найчастіше зводиться до підтримки розвитку технологій, які б захистили дітей в Інтернеті. Та ця проблема не є винятково технічною або технологічною. Вона стосується виховних, освітніх і етичних, а також соціальних та правових аспектів. Кожен раз, коли підліток підключається до мережі Інтернет, він зіштовхується з низкою небезпек та загроз.

В мережі підліток може стикатися з такими загрозами: проблеми технологічного характеру: недбалість дитини, яка відкрила вкладення електронної пошти або завантажила з веб-вузла файл чи небезпечний код, може привести до потрапляння в комп'ютер вірусу;доступ до сайтів з аморальним змістом: в Інтернеті підлітки можуть стикнутися з неприйнятними матеріалами, що провокують виникнення ненависті, спонукають до здійснення небезпечних чи протизаконних дій. Кожна третя дитина, перебуваючи в глобальній інформаційній мережі, стикалася з небажаним контентом, а кожна п'ята піддавалася насильству з боку користувачів мережі.

Безпосередня небезпека для дитини надходить з сайтів, різноманітних чатів, електронної пошти, систем миттєвих повідомлень тощо. Часто безліч сторінок, що не належать до вибраної теми, відображаються у вигляді спливаючого вікна будь-якого змісту, особливо порнографічного; розголошення конфіденційної інформації: підлітків можуть умовити надати відомості особистого характеру такі, як ім'я, прізвище, адреса, вік, стать або інформація про членів сім'ї.

Навіть якщо такі дані про вашу дитину запитують організації, що заслуговують на довіру, батьки чи вчителі все одно повинні піклуватися про забезпечення конфіденційності цієї інформації. З іншого боку, організатори Інтернет-проектів повинні гарантувати конфіденційність використання особистої інформації;контакт з незнайомцями через чати або електронну пошту: навіть якщо більшість користувачів мають добрі наміри при використанні чат -систем, існує та збільшується, на жаль, кількість людей, які використовують ці бесіди, щоб примусити дітей видати особисті та банківські дані, такі як номери рахунків, кредитних карток, паролі.

В інших випадках вони можуть виявитися психічно неврівноваженими особами, які можуть нанести моральну шкоду дитині через Інтернет, або навіть схилити до особистої зустрічі, яка може призвести до нанесення фізичної шкоди; неприємності, пов'язані з фінансовими втратами: розвиток електронної комерції зробив можливим придбання майже всіх товарів через Інтернет. Тому одна з проблем, що виникає при виході дітей в Інтернет, це можливість дітей робити онлайн-покупки, маючи банківський рахунок або кредитну картку, без відома дорослих.

Небезпеки, які постають перед дітьми при підключенні до Інтернет, є серйозними, але було б недоцільно повністю заборонити підліткам вихід в Інтернет, оскільки всесвітня мережа стає важливою частиною багатьох аспектів повсякденного життя. Тому при роботі в мережі важливо бути обережними та використовувати засоби безпеки.

Можливе встановлення на комп'ютер спеціально створених програм-фільтрів, які переривають перебування дитини в мережі при наборі слова, на яке встановлено заборону. Та ці фільтри недосконалі, і школярі не зможуть отримати додаткову інформацію з багатьох тем. Існують також інші фільтруючі програми, що блокують роботу комп'ютера кожен раз, коли учень в водить свої особисті дані. Отже, дитина не зможе підписати свою роботу на конкурс освітніх Інтернет-проектів. Таким чином використання фільтрів вирішує проблеми онлайн-безпеки дітей в Інтернеті лише частково.

Знання батьками та керівниками Інтернет-клубів методів інтерактивного обмеження при використанні інформаційних ресурсів всесвітньої мережі –перший крок до психологічного та правового захисту дитини, яка використовує Інтернет для освіти. Пояснити підліткам правила безпечної поведінки в мережі, допомогти вибрати нік та пароль краще до того, як вони отримають доступ та індивідуальні адреси електронної пошти. Вчителі або наставники вивчають разом з дітьми зміст мережі, навчають дітей уникати непристойного, небажаного, дотримуватися етикету. Згідно з досвідом країн, які стикнулися з проблемами Інтернет-безпеки, одним із засобів організації роботи школярів в Інтернет є розробка правил безпечного користування всесвітньою мережею.

При створенні таких правил можна використати методику порівняння дій людини в реальному житті з відповідними діями користувача у роботі в мережі (дивись таблицю).Було проведено опитування серед старшокласників середніх загальноосвітніх шкіл, в результаті якого ми можемо сформулювати основні правила безпечної роботи в Інтернет:не надавати нікому свої паролі;без гострої необхідності не висвітлювати особисту інформацію по електронній пошті, в чат-кімнатах;не відповідати на послання непристойного та грубого змісту;повідомити старшим про отримання інформації, яка примусить почуватись незручно або налякано;не погоджуватись на зустріч з випадковим онлайновим другом.

Якщо все ж таки це необхідно, то зустріч повинна відбуватися в громадському місті або у присутності друзів чи батьків;не відправляти нікому своє фото;не здійснювати комерційні операції через мережу Інтернет.

В результаті використання порівняльної методики можна зробити такі висновки:

  • розуміння підлітками запобіжних засобів безпеки буде впливати на підвищення самосвідомості,
  • комп'ютерної грамотності, культури поведінки при роботі в мережі Інтернет;
  • виконання правил безпечного поводження зменшить ризики, зробить спілкування захищеним, пізнання нового радісним.